9 листопада в Україні щороку відзначається День української писемності та мови. Січеславська Просвіта, безперечно, не могла залишитися осторонь.
Валентина Недвига, Січеславська Просвіта: “Думаю, не помилюсь, коли скажу, що багато хто у нас вбачає в словосполученні “державна мова” якийсь певний архаїзм, щось таке на зразок масивної старої шафи, яка дісталася у спадок від пра-пра… і стоїть як бідна родичка, з якої періодично витирають пил. Насправді – мова – це своєрідний живий організм, що постійно розвивається і змінюється. Українська мова, звісно, не є винятком. Одним із завдань, які ми перед собою ставили, організовуючи захід у Січеславська Просвіта до Дня української писемності та мови було показати, які золоті розсипи мовного скарбу нам дісталися у спадок і як за допомогою них ми можемо сумувати і радіти, оборонятись і наступати, а також пізнавати і відкривати нові знання, нові горизонти і що це зовсім не нудний архаїзм. Сподіваюсь, нам це вдалося. Мова живе і квітне тоді, коли нею говорять і її плекають. А в нашому випадку наша мова – це ще й наша фортеця! “Нація повинна боронити свою мову більше, ніж свою територію”, — говорила Леся Українка. Адже територію можна відвоювати, а коли вмирає мова, вмирає і нація. Тому завданням кожного українця має бути, за висловом відомого професора-мовознавця О. Пономарева, “агресивно її відстоювати.””
Підготував Голова Дніпровської міської «Просвіти» Сергій Тютюнник.
Сергій Тютюнник, голова Дніпровської «Просвіти», 8 жовтня 2021 року
8 жовтня у приміщенні Січеславської Просвіти зібралося декілька поколінь діячів місцевого просвітянського руху. Адже, Катеринославська «Просвіта» була заснована 8 жовтня 1905 року; вона мала філії в Мануйлівці, Діївці, Перещепиному, Гупалівці та кількох інших селах.
Як будь-який живий організм, «Просвіта» переживала злети й падіння, розквіт і руїну. Тож сучасні просвітяни сподіваються, що зараз буде пора росту і цвіту. Для цього є усі передумови: нова команда, тверде бажання працювати, прагнення змін у місті і суспільстві.
Яка ж наша «Просвіта» зразка вже 2021 року?
Безкоштовні курси української мови для населення успішно продовжуються і в новому сезоні. Стабільно працює художня школа «Сонячна» та юнацька патріотична організація «Пласт». Нові оберти набирає співпраця з Літературним Клубом «СвітоГЛЯД». До раніше проведених заходів про Лесю Українку, Тараса Шевченка, Миколу Євшана, Уляну Кравченко додався вечір про Івана Котляревського, який за відгуками став найпотужнішим стартом сезону в Просвіті. Найближчим часом у планах «СвітоГЛЯДу» захід про поета УПА Мирослава Кушніра.
Справжньою родзинкою стала співпраця «Просвіти» з Українським Інститутом Національної Пам’яті – саме зараз успішно реалізується спільний проєкт «Історична Просвіта», де відбувається науково-пізнавальний курс лекцій з історії України, яку читає відомий історик, співробітник Інституту, Станіслав Дуб.
В рамках ідеологічного клубу Просвіти організація підтримує співпрацю з Науково-ідеологічним Центром ім. Д. Донцова – Дніпро. Саме вони організували для зацікавлених відвідувачів розповідь, присвячену 130-річчю полковника Євгена Коновальця, в планах – доповідь про Зеновія Красівського.
В приміщенні Просвіти працюють також молодіжні організації які, сподіваємося, стануть одними зі складових молодіжного клубу Просвіти. Молодь має більше долучатися до просвітянських проєктів та ініціатив.
Також нещодавно презентовано мистецький напрямок діяльності, а саме майстерня-студія української народної вишивки. Відбувся перший майстер-клас. Активно комунікує «Просвіта» з Національною Спілкою Письменників України. Проводить зустрічі з людьми і організаціями, які дотичні до української діаспори, бо в планах є налагодження співпраці із українцями за океаном.
На базі «Січеславської Просвіти» планують в майбутньому відкрити наступні клуби: Філософський, Політичний, Християнський.
Маємо чудові перспективи на співпрацю з видавництвами і типографіями міста. Першою книгою, яку Січеславська Просвіта планує видати за багато років буде збірник поезій Юрія Дарагана. Це довготривалий видавничий проєкт трьох організацій: Просвіти, НіЦ Донцова і ЛітКлубу СвітоГЛЯД. В планах відновлення власного друкованого органу «Просвіти» «Січеславський край» та запуск низки інформаційних просвітянських сайтів. Одне з приміщень «Просвіти» бачимо як редакцію і видавництво наших друкованих видань. Конче потребуємо необхідної техніки і фахівців цієї справи.
Щодня працює наша бібліотека і нещодавно, до Дня Бібліотек, відбулася виставка-презентація рідкісних книжкових раритетів, що демонструвалися декілька днів у великій залі «Просвіти».
Планів багато, бажань багато і я вірю, що всі разом ми будемо реалізовувати наші проєкти, які змінять суспільство міста Дніпра в бік українства, національного виховання майбутнього громадянина.
Держава нас не фінансує, влада, поки що також не допомагає. Джерела надходжень прозорі і відкриті: це меценатські внески, на жаль, їх поки що зовсім мало та разові перекази небайдужих громадян.
І хоча в самій будівлі Просвіти тече дах; – а кожен захід передбачає свій окремий бюджет, – ми віримо, що всі труднощі будуть СПІЛЬНО подолані і ми станемо справжнім українським Культурним Центром гуртування українства нашого козацького краю!
Сергій Тютюнник, голова Дніпровської «Просвіти», 8 жовтня 2021 року.
28 червня просвітяни Павлограда та гості з різних куточків Січеславського краю зібралися на місці поховання видатного українця Григорія Чаплі.
Відновити могилу власним коштом запропонувала Павлоградська міська організація «Просвіта» після відмови це зробити органами влади, які і досі перебувають в полоні радянських міфів і прокомуністичного світогляду.
У 1947 році Григорій Чапля був звинувачений у зраді Батьківщині та заарештований. Військовим трибуналом військ МВС по Дніпропетровській області його було засуджено до 25 років позбавлення волі. 22 травня 1996 року був реабілітований прокуратурою Дніпропетровської області. Григорій Чапля не дожив до цього дня. Офіційні джерела повідомляли, що помер він 8 серпня 1954 року, але новітні краєзнавчі дослідження виявили, що він не помер, а був звільнений з місць позбавлення волі через важку хворобу, повернувся в Павлоград і проживав на вулиці Рєпіна будинок № 79 з 1974 року. Помер Г. Чапля 12 червня 1985 року і похований на міському кладовищі.
