Лист від 19 вересня 2023 року Вища рада правосуддя вул. Студентська, 12-а, м. Київ, Україна, 04050 [email protected]
ПУБЛІЧНА ЗАЯВА
Шановні члени Вищої ради правосуддя,
Ми, члени Січеславської Просвіти, звертаємося до вас з проханням провести розслідування щодо діяльності голови Зіньківського районного суду Полтавської області, Сергія Должка, та ухвалити рішення про його звільнення. Ситуація, на яку ми звертаємо вашу увагу, має велике значення для нашої держави та суспільства в цілому. 23 серпня 2023 року був винесений вирок Зіньківського райсуду у справі № 530/337/23, який викликав серйозні сумніви щодо об’єктивності та законності рішення. За нашим переконанням, необхідно провести дисциплінарне розслідування щодо діяльності цього судді. Основні загрози та ризики, пов’язані з діяльністю судді Сергія Должка, включають: Нелояльність до конституційної демократії: Суддя Должко демонструє нелояльність до конституційних принципів, які визначають фундаментальні цінності нашого суспільства. Можлива підривна діяльність: Рішення суду, прийняте суддею, може бути сприйняте як підривна діяльність, яка може створити загрозу для стабільності та законності в країні. Низький рівень компетентності: Зазначений вирок свідчать про низький рівень юридичної компетентності судді, що порушує основні принципи справедливості та правопорядку. Поширення конспірологічних теорій: Дії судді можуть підтримувати поширення конспірологічних теорій та негативно впливати на інформаційну обстановку. Недотримання закону: Суддя Должко стверджує, що деякі закони та укази Президента України не мають конституційного підґрунтя, що є неправомірним тлумаченням законодавства.
Прошу надати правову оцінку рішення судді Сергія Должка у кримінальній справі № 530/337/23 і, у випадку виявлення порушень, притягти його до відповідальності.
З надією на швидке реагування та вжиття відповідних заходів, Сергій Тютюнник т. +380961732537
Голова Дніпровського міського об’єднання ВТ «ПРОСВІТА» ім. ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
о. Юрій Мицик, д. і. н., професор, Слово Просвіти від 3-9.08.2023 р.-№31 (1218).-С. 11
В умовах тяжкої війни проти московитських окупантів «Просвіта» продовжує свою патріотичну діяльність, не забуваючи зокрема про видання спадщини видатних просвітянських діячів, котрі таврувалися в компартійні часи праць як «українські буржуазні націоналісти». Так, нещодавно в Дніпрі вийшла в серії «Постаті Просвіти» книга «Василь Біднов. Спогади» (Дніпро, 2023.- С.127) підготовлена найкращим краєзнавцем Дніпра – журналістом Миколою Чабаном. Це видання стало можливим «завдяки зусиллям команди сучасної Січеславської Просвіти», як відзначив її голова Сергій Тютюнник.
о. Юрій Андрійович Мицик
Василь Біднов (1874-1935) був професором, просвітянином (голова Січеславської Просвіти!), видавцем, істориком козацтва і української церкви. Після поразки українських визвольних змагань 1917-1921 рр. був змушений емігрувати до Польщі, а потім Чехословаччини. Його дружина Любов Жигмайло-Біднова залишилась з хворою матір’ю у Катеринославі – Дніпропетровську, пізніше була засуджена на сумнозвісному процесі СВУ (1930 р.) і слід її загинув… Слід сказати, що в минулому році Микола Чабан видав цінний збірник спогадів про Біднова, використавши головним чином призабуті емігрантські видання (на цю книгу «Слово «Просвіти» № 3 2022 р. вмістила схвальний відгук). Тепер же він видав спогади самого Біднова, який виявляється був ще й прекрасним мемуаристом. Його спогади стосуються визначних постатей в українській історіографії (Дмитро Яворницький, Микола Петров), літературі (Олександр Кониський, Адріян Кащенко), науці (астроном Олександр Аленич). Біднов був особисто знайомий з цими людьми і в його спогадах є чимало важливих і цікавих фактів з біографій згаданих осіб, дана оцінка їх внеску в історіографію, літературу, український суспільне життя. З особливим зацікавленням читаються його спогади про Кониського (1836-1900), який представляв старшу генерацію діячів українського руху. Молодому Біднову було дуже цікаво довідатися про його захоплення українським театром, працями Михайла Грушевського, суперечливу оцінку Михайла Драгоманова, полеміку з мовного питання, яку вели проф. В. Антонович і В. Науменко з шовіністами типу проф. Т. Флоринського. І цього разу упоряднику довелось звертатися переважно до українських видань, які виходили у Польщі й Чехословаччині до Другої світової війни
Василь Біднов: Спогади / упорядник Микола Чабан. — Дніпро: ЛІРА, 2023. – 128 c.
Окремо стоять захоплюючі спогади про Український державний університет (УДУ), створений урядом УНР у Кам’янці-Подільському у 1918 р., де Біднов працював з самого початку до 1921 р. в якості професора. Він описав перші кроки цього вищого учбового закладу, формування викладацького колективу (серед професорів були зокрема видатні науковці як от: Л. Білецький, Д. Дорошенко, М. Драй Хмара, Ю. Сіцінський та ін.). Значну роль відіграв у становленні УДУ сам ректор проф. Іван Огієнко, який був одночасно міністром освіти і сповідань УНР. На долю УДУ випали тяжкі випробування (голод, холод, брак літератури тощо), але все це з часом могло бути подолано, якби не наступ московитських більшовиків. При першій окупації ними міста нарком освіти Затонський, який прибув у Кам’янець-Подільський заявив про закриття богословського факультету, («богослови- наші вороги»), а хтось з його прихвостнів заявив викладачам: «Вас треба наполовину перестріляти….ви самостійники» і ця установка почалась реалізовуватися (першими з професорів УДУ були ув’язнені були сам Біднов та Л. Білецький). Їх врятував контрнаступ армії УНР, але у 1921р. Біднову довелось таки тікати до Польщі…
Один із перших читачів недавно виданої книги Січеславської Просвіти – кобзар, композитор, бандурист і лірник – Тарас Компаніченко (по центру). Ліворуч Сергій Тютюнник, праворуч Микола Чабан.
В додатках до спогадів вміщена розлога стаття Біднова «Атакування» Запорозької Січи 1775 року», яка присвячена сумній сторінці історії України – ліквідації Російською імперією останнього бастіону української державності. Книга видана на доброму папері, містить чимало архівних фотографій з катеринославського та емігрантського життя Василя Біднова. Таким чином, стали доступними широкому колу читачів спогади Василя Біднова і сумлінна праця Миколи Чабана дає приклад іншим обласним «Просвітам» як увічнювати діячів українського руху і культури.
о. Юрій Мицик. Пом’янули просвітян Січеславщини//Слово Просвіти від 3-9.08.2023 р.-№ 31 (1218).-С. 11
5 серпня – день вшанування пам’яті Дмитра Яворницького, історика, археолога, етнографа, письменника, громадського діяча та першого директора історичного музею у Дніпрі, який нині носить його ім’я.
Академік Яворницький особисто лобіював реєстрацію Січеславської Просвіти у імперському Катеринославі. Традиційно Просвіта долучилася до організації меморіального заходу. Голова Просвіти Сергій Тютюнник розповів громаді про сучасні видавничі справи Січеславської Просвіти.
Поділився приємною новиною про видання нової книжки, яка також містить статтю, присвячену Дмитру Яворницькому.
Це особливе видання, яке зібрало унікальні мемуарні нариси Василя Біднова – колишнього голови Січеславської Просвіти, що заслуговує нашої пам’яті за його діяльність більше століття тому.
