Просвітяни Січеславщини за власний кошт відновлюють могилу Григорія Чаплі

28 червня просвітяни Павлограда та гості з різних куточків Січеславського краю зібралися на місці поховання видатного українця Григорія Чаплі.

Відновити могилу власним коштом запропонувала Павлоградська міська організація «Просвіта» після відмови це зробити органами влади, які і досі перебувають в полоні радянських міфів і прокомуністичного світогляду.

У 1947 році Григорій Чапля був звинувачений у зраді Батьківщині та заарештований. Військовим трибуналом військ МВС по Дніпропетровській області його було засуджено до 25 років позбавлення волі.  22 травня 1996 року був реабілітований прокуратурою Дніпропетровської області. Григорій Чапля не дожив до цього дня. Офіційні джерела повідомляли, що помер він 8 серпня 1954 року, але новітні краєзнавчі дослідження виявили, що він не помер, а був звільнений з місць позбавлення волі через важку хворобу, повернувся в Павлоград і проживав на вулиці Рєпіна будинок № 79 з 1974 року. Помер Г. Чапля 12 червня 1985 року і похований на міському кладовищі. 

«В період німецької окупації (з листопада 1941 до літа 1943 року) очолював редакцію газети «Українець», потім «Павлоградська газета». На шпальтах газети друкував націоналістичні статті проти радянської влади і ганебної політики більшовицької партії», – говорить про Григорія Чаплю відомий краєзнавець і дослідник Михайло Рябцев.

– Григорій Чапля – це, в першу чергу, український патріот, який віддав своє життя за визволення України, – розповів голова Павлоградської  «Просвіти» Микола Заремба. – Український письменник, перекладач, який видавав в Павлограді під час окупації газету «Українець». При німцях газета мала українську направленість, де друкувались статті, вірші про репресії, голодомор. Сьогодні пам’ятник встановлено коштом просвітянина Антона Фомцова (ПП Ренікс).

Іван Дремлюга – Голова Дніпровського товариства політв’язнів і репресованих та Регіональної комісії з реабілітації повідомив – “Одним із важливих напрямів діяльності нашого товариства є проведення просвітницької роботи по висвітленню правдивої історії боротьби за незалежність України у ХХ столітті, дослідженню біографій  та популяризації маловідомих історичних постатей, що присвятили своє життя боротьбі за відродження української державності, поглиблення процесів декомунізації на   теренах Січеславського краю. Ми повинні руйнувати догми і міфи комуністичної ідеології і замість більшовицьких  ідолів нашими героями і взірцями для майбутніх поколінь мають стати борці за українську державність. Серед таких героїв почесне місце належить вашому земляку Григорію Чаплі, якого ми сьогодні урочисто вшановуємо.”

Станіслав Дуб з Українського Інституту національної пам’яті зазначив, що “Павлоградська земля завжди славилася українським патріотичним духом. Тут були створені одні з перших осередків Січеславського товариства “Просвіта”. У часи Української революції  павлоградські селяни писали відозви із закликом не віддавати цей край під контроль Тимчасового уряду та  давали гідну відсіч більшовицьким продзагонам. Під час колективізації тут відбулося одне із найбільш масштабних антибільшовицьких повстань. Тож традиція боротьби була збережена й під час німецько-радянської війни. У Павлограді діяла одна із найбільш потужних українських підпільних груп. В умовах окупації, бандерівці намагалися поставити під свій контроль  місцеві газети та займалися просвітницькою діяльністю.

Без сумніву найяскравішою постаттю серед авторів газети “Українець” був Григорій Чапля. Завдяки його творчості величезна кількість місцевих українців повернулися до власної ідентичності. Радянська влада не могла вибачити йому ідейне українство. Саме тому, Григорію Чаплі було винесено такий жорстокий вирок – 25 років таборів. Ми маємо усвідомити, що покарано Григорія Чаплю було виключно за правдиве слово та за усвідомлення себе українцем.”

Максим Дорофєєв, представник Дніпровською міської «Просвіти» і Науково-ідеологічного центру імені Дмитра Донцова наголосив, що “Для нас сьогодні дуже важливо усвідомити, що Григорій Чапля був не лише патріотом, який переживав за долю Україну, але й людиною з націоналістичним стрижнем, борцем за Українську Ідею і Українську Самостійність, яку він черпав з світогляду і ідей Організації Українських Націоналістів, та великих постатей тієї доби таких, як  Євген Коновалець і Степан Бандера. Відомо, що товариш і співробітник Чаплі Андрій Осип читав і вивчав теоретичні і публіцистичні праці Міхновського і Донцова і звісно, ми можемо припустити, що Ідеї українського націоналізма обговорювалися і підтримувалися в середовищі часопису “Українець”.

Ось, як Григорій Чапля згадує про це під час свого виступу і з останнім словом на трибуналі 22.08.1947р:

«Я любив Україну і підтримував українську національну культуру в період окупації шукав шлях для визволення від німецької окупації. Пропагував перекладача Чайковського, який розповідав про ОУН, Мельника, Бандеру. … Отримував газети, журнали з Західної України, які друкував на шпальтах редагованої газети. Я присвятив своє життя на боротьбу за самостійну Україну»

А ось, як Григорій Чапля висловлюється поетичним словом про своє українське, ідеологічне “вірую”:

Україно, обшарпана Мати,
 Підведись і поглянь навкруги!
 Вже немає московського ката
 Смертю всі полягли вороги. 
  
 Підведись і скажи до нас, нене, 
 Твою довго тамовану річ 
 Під блакитно-жовтаві знамена
 Стає нова Відроджена Січ.
  
 А із ними живі і безжурі 
 Йдуть на свято твоєї весни 
 Коновалець і Симон Петлюра
 Твої вірні великі Сини!

Уривок з вірша “Україно!”, 1941 р., який був надрукований у першому числі газети “Українець” (м. Павлоград).

Читаючи ці рядки мимоволі запитуєш себе: “Чи не настав час перевидати поезію нашого земляка?” Сподіваюся, що це буде наступний крок “Просвіти” по увічненню пам’яті незламного Українця – Григорія Чаплі!”

Сергій Тютюнник, Голова Дніпровської міської «Просвіти» наголосив, що “Відновлення історичної пам’яті сприяє духовному вдосконаленню суспільства, утвердженню його національних цінностей, інтеграції національної спадщини у світогляд українців. У сучасному світі все частіше воюють не за територію, а за людську свідомість, тому відновлення історичної пам’яті про наших борців за незалежність має величезне значення. Я пропоную студентам, що спеціалізуються на вивченні історії, дослідити діяльність Григорія Чаплі, включити цього видатного земляка у свої наукові розвідки. Надамо всебічну підтримку з боку Січеславської Просвіти”.

Матеріал взято з Вісник Української Справи