Категорія: <span>Новини Просвіти</span>

А як минув ваш вечір п’ятниці? ✨

Січеславська Просвіта і ТРЦ «NEO PLAZA» провели зустріч українського розмовного клубу у форматі показу 📽 української короткометражної анімації з обговоренням.

Кожному, хто не зміг долучитися до нашого заходу, ми пропонуємо до перегляду нашу підбірку анімації із посиланням, де можна подивитися безкоштовно.

Гарного перегляду! 👀

🌠 «Риболовля восени», 1968, реж. Алла Грачова. Студія Київнаукфільм.

Двоє нерозлучних друзів-ведмежат рибалять та намагаються спіймати хмаринку на сухий горох. Мінімалістичний меланхолійний й дещо абсурдний ноктюрн. Героями фільму Алли Грачової традиційно виступають не лише звірята, але й пори року та частини доби.

Дивитись тут: https://youtu.be/FlJleCPX3_A

📃 «Бережіть папір», 1929, реж. Ройтман. Студія Українфільм.

Цей відверто кафкіанський фейлетон оповідає драму пересічної людини, що заблукала у лабіринтах бюрократії. Сюжет закликає відмовитися від надмірної паперової роботи, уникати марної бюрократичної тяганини, оптимізувати виробництво та використовувати технології переробки.

Дивитись тут: https://youtu.be/zwZI2_eEYD0

❄ «Казка про білу крижинку», 1974, реж. Євген Сивокінь. Студія Київнаукфільм.

Історія про маленького Пінгвіна й великого Кита, які живуть на крижаному острові й підтримують на ньому порядок. Це фільм на екологічну тему, який підіймає проблему антропогенного впливу на природу.

Дивитись тут: https://youtu.be/Lsqd_riky_s

🐠 «Рокіровка», 1979, реж. Євген Сивокінь. Студія Київнаукфільм.

Один добропорядний громадянин обідав й байдуже споглядав за рибками у своєму акваріумі. Та раптом з мутної води випірнуло справжнє чудовисько. Проте небажання напружуватися навіть для порятунку власного життя, привело героя до поневолення. А може насправді в його житті нічого суттєво не змінилося? Фільм був створений в епоху «застою» й певною мірою став сатирою на цей історичний період.

Дивитись тут: https://youtu.be/o7hIvWmlykU

🏃 «Обережно – нерви!», 1975, реж. Євген Сивокінь. Студія Київнаукфільм.

Людина протягом дня піддається постійним стресам: шкідливі звички, громадський транспорт, робота, перенасичення інформацією. Та приходить момент, коли внутрішня сутність людини не витримуючи повстає.

Дивитись тут: https://youtu.be/djOJzOk7wKY

🎁 І бонус – мультфільм, який ми не встигнули подивитися на заході.

«Засипле сніг дороги», 2004, реж. Євген Сивокінь. Студія Укранімафільм.

Фільм знятий із застосуванням техніки піску, де упродовж 7 хвилин автор розповідає історію про дитинство та старість, де переплітаються сни та спогади.

Дивитись тут: https://youtu.be/rnjhTlQ2280

Не забудьте підписатись на телеграм канал Січеславської Просвіти: https://t.me/PROSVITADNIPRO

Придніпровська державна академія будівництва та архітектури на чолі з ректором паном Миколою Савицьким підтримали нашу ініціативу ВСТАНОВИТИ ПАМ’ЯТНИК ЛЕСІ УКРАЇНЦІ НА ОДНОЙМЕННОМУ ПРОСПЕКТІ!

Для реалізації цієї мети планується проведення конкурсу з розробки архітектурного проєкту на базі Академії за партнерства Січеславської Просвіти та Дніпропетровської обласної організації НСПУ!

Запрошуємо добродіїв до патронажу конкурсу, а небайдужих українців – до підписання петиції!

Підтримайте встановлення пам’ятника Лесі Українці підписавши петицію за посиланням

Нарешті у Дніпрі з’явився проспект імені Лесі Українки. Досі з радянського часу лише маленька вулиця в Амур-Нижньодніпровському районі в приватному секторі на лівобережжі носила ім’я поетеси. За спогадами матері письменниці Олени Пчілки, Леся Українка ще дівчинкою разом з сестрами і братами побувала з ініціативи матері у нас на Кодацькому порозі Дніпра. Крім того, останні слова вмираючої Лесі були адресовані до Лоцманської Кам’янки, у Катеринослав… Тим часом тут її сестра далекого 1918 року видала окремими виданнями цінні твори Лесі.

Родина Косачів, з якої походить Леся, мала з нашим краєм тривкі зв’язки. У Катеринославі в 1910-1921 рр. жила молодша Лесина сестра Ольга Косач-Кривинюк, яка працювала патронажним лікарем у Лоцманській Кам’янці, опікувалася знедоленими дітьми, у вільний час займалася з ними народними узорами й відтак зберегла добру пам’ять про себе. До Ольги часто приїздила мати Олена Пчілка, сестри Лесі Українки. Ольга Косач-Кривинюк та її чоловік Михайло були активісти Катеринославської «Просвіти», відкрили тут після 1917 року власне видавництво для дітей, сестра видала в Катеринославі окремими виданнями підручник Лесі та її поему «Бояриня», яка в радянський час не видавалася. Усі ці факти змушують нас ініціювати відкриття в Дніпрі пам’ятника на честь Лесі Українки.

Просимо місцевих мешканців підписати цю петицію, а міську владу – підтримати нашу ініціативу і увічнити пам’ять про видатну українську поетесу відкриттям скульптурної композиції на її честь.

Сергій Тютюнник
Дніпровське міське об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка

Фідель Сухоніс
Дніпропетровська обласна організація Національної спілки письменників України