Автор: <span>Січеславська Просвіта</span>

Шановні друзі!

У наш час особливо важливо створювати ще більше українського: українських книг, української музики, українських фільмів та іншого, щоб розповідати всьому світові про нас!

Саме тому наша Просвіта виступає ініціатором та активним помічником видання книг, оскільки видавнича справа для Просвіти завжди була і є важливою.

З великим задоволенням представляю вам видання спогадів Василя Біднова – колишнього голови Січеславської Просвіти, що мав честь служити нашій громаді більше сотні років тому. Ця книга стала можливою завдяки зусиллям команди сучасної Січеславської Просвіти. Це проєкт, який набув життя завдяки підтримці багатьох людей, які цінують історію та поважають роль українських діячів науки, культури та освіти.

З повагою

Сергій Тютюнник

Голова Дніпровського міського об’єднання

Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка

Анотація від упорядника Миколи Чабана.

“Спогади” Василя Біднова – це спроба зібрати воєдино мемуарні нариси одного з незаслужено забутих діячів Січеславської “Просвіти” в Катеринославі, професора низки вищих шкіл в Україні, Чехії та Польщі. Василь Біднов (1874-1935) працював на українській ниві у ті часи, коли жниво було багате, та працівників було обмаль. Отже, йому доводилося бути і викладачем, і архівістом, і редактором, і політиком… На щастя, життя подарувало йому зустрічі з багатьма цікавими людьми, він ділиться з читачем оцінками таких постатей української науки і красного письменства як Олександр Кониський, Дмитро Яворницький, Микола Петров, Андріян Кащенко чи забутий астроном Олександр Аленич. У цих спогадах з’являється й незабутній Микола Міхновський. Мемуарні нариси становлять цінність й тим, що віддзеркалюють громадсько-політичне життя Катеринослава напередодні національно-визвольних змагань, боротьбу українців за свої права в умовах імперської дійсності. Унікальним свідченням є також спогади про перші роки існування українського університету в Кам’янці-Подільському.

Нинішнє видання присвячене 150-річчю від дня народження Василя Олексійовича Біднова, яке припадає на січень 2024 року.

“Спогадами” Василя Біднова Січеславська “Просвіта” започатковує серію видань, присвячених яскравим постатям просвітнього руху нашого краю.

Книга доступна за ціною 200 грн. Ваші замовлення для відправки книг чекаємо на на E-mail: [email protected]

Я радий поділитись з вами гарною новиною!
Щойно підписав до друку книгу “Спогади” Василя Біднова. Це особливе видання, яке зібрало унікальні мемуарні нариси одного з незаслужено забутих діячів – Василя Біднова – колишнього голови Січеславської Просвіти, що мав честь служити нашій громаді більше сотні років тому.
Ця книга стала можливою завдяки зусиллям команди сучасної Січеславської “Просвіти” та підтримці багатьох людей, які цінують історію та поважають роль українських діячів у науці, культурі та освіті.
Нинішнє видання присвячене 150-річчю від дня народження Василя Олексійовича Біднова, яке припадає на січень 2024 року. “Спогадами” Василя Біднова Січеславська Просвіта започатковує серію видань, присвячених яскравим постатям просвітнього руху нашого краю.

З повагою,
Сергій Тютюнник
Голова Дніпровського міського об’єднання ВТ “ПРОСВІТА” ім. ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Лист №1/1207 від 12 липня 2023 року
Дніпровському міському голові
ФІЛАТОВУ Б. А.

Секретареві Дніпровської міської ради,
Голові Комісії щодо присвоєння
найменувань (перейменування) вулицям,
провулкам, проспектам, площам, паркам, скверам, мостам та іншим об’єктам, розташованим на території міста Дніпра
САНЖАРІ О. О.

Щодо перейменування вулиці Короленка
на честь Січеславської Просвіти

Шановний Борисе Альбертовичу!
Шановний Олександре Олександровичу!
Ми – Січеславська Просвіта – щиро переконані, що сьогодні боротьба за свободу нашої держави ведеться не лише на фронті. Вона полягає і в очищенні топоніміки українських населених пунктів, культурної, освітньої, інформаційної та інших сфер суспільного життя від колоніальної спадщини і маркерів російського світу. Саме тому Січеславська Просвіта і надалі підтримує започаткований Вами процес деколонізації публічного простору Дніпра.
У зв’язку з цим хочемо звернути вашу увагу на те, що одна із центральних вулиць міста Дніпра досі носить ім’я російського письменника Володимира Галактіоновича Короленка.
Короленко народився у Житомирі, його називають російським письменником українсько-польського походження, однак для Короленка Батьківщина, як він зазначає, «Отєчєство», – це неподільна Росія. Тож самостійною Україну російський письменник Володимир Короленко не бачив.
У листі до сталінського письменника Максима Горького (лист від 10 липня 1913 р.) Короленко пише: «Вам говорили, будто у меня есть готовый рассказ, да еще на украинском языке. Это неверно. Раз я сделал запись со слов одного из здешних своих соседей. Но это именно сырая запись, материал для рассказа, а не самый рассказ. Украинским языком я не владею. Не говорил никогда и никогда по украински не думал».
2002 року в Москві побачила світ книжка Володимира Короленка з промовистою назвою «Была бы жива Россия». До неї ввійшли невідомі публікації письменника останніх років його життя. Зокрема стаття, заголовок якої дав назву самій книжці.
Ось для прикладу розглянемо його статтю «Перед приходом німців. Лист з Полтави». «…Для міського населення, інтелігенції і напівінтелігенції, російська мова ближча, ніж українська, і перевчатися доводиться (напр. учителям і службовцям міста, земства і т. д.) штучно… Піде та ж історія навиворіт: маскарадний і квасний патріотизм!..».
Зупинимось і на статті «Український шовінізм». Написати її Короленка підштовхнув інцидент, що стався у Харкові навесні 1918 року, коли під час виступу відомого есера Лєбєдєва харків’яни почали вимагати, щоб той виголошував промову українською мовою. У цьому Короленко побачив «…грубе національне зазнайство і марнославство…».
Вулиця Короленка розташована у Шевченківському районі міста. Як же ставився Короленко до Тараса Григоровича? Коли мова заходила про творчість Шевченка, короленківські оцінки рябіли штампом: «націоналістичний романтизм», нібито відірваний від реального життя, а особисто йому ближче творчість Нєкрасова і Тургенєва, i образи «бурлаків захопили його душу більше, ніж гайдамаки Шевченка».
Крім усього іншого, на вулиці Короленка збереглась історична забудова кінця ХІХ – початку ХХ століть, серед якої найбільш відома будівля – це будинок Хрінникова, який зведений у стилі українського модерну і є одним з візуальних впізнаваних символів Дніпра. На початку минулого століття Володимир Хрінников вів активну діяльність у товаристві Просвіта. З1 січня 1915 року В.М. Хрінников також безкоштовно виділив дві кімнати для «Просвіти».
Головним натхненником, ідеологом будівництва цього будинку був член «Просвіти» Д. І. Яворницький, який, захоплюючись старовинною українською архітектурою, всіляко сприяв розповсюдженню українського архітектурного модерну на Придніпров’ї.

Перейменування вулиці на честь Січеславської Просвіти стане справжнім визнанням внеску всіх просвітян у розвиток міста.
Тож звертаємося до вас з ініціативою перейменування вулиці Короленка на честь Січеславської Просвіти.

Щиро сподіваємось на Вашу підтримку і позитивне вирішення цього питання.

З повагою
Сергій Тютюнник
т. +380961732537
Голова Дніпровського міського об’єднання
ВТ «ПРОСВІТА» ім. ТАРАСА ШЕВЧЕНКА