Історичне фото з Царициного Кута: як українські військові єдналися на Запоріжжі у 1918 році
Десятки років українські історики шукали цю світлину у високій якості, і ось нарешті вона стала доступною загалу. Йдеться про легендарну зустріч військових діячів Української Народної Республіки та Українських Січових Стрільців у степах Запоріжжя, яка відбулася понад століття тому і стала символом єднання двох гілок нашого народу. Завдяки зусиллям дослідника Василя Лопуха, який оцифрував фонди в архіві Українського культурного та освітнього центру «Осередок» у канадському місті Вінніпег, ми тепер маємо доступ до унікального фонду скарбника Легіону УСС Івана Боберського. Ця колекція містить понад шістсот оригінальних кліше, серед яких і безцінні кадри з того знаменного дня, якими дослідники вирішили поділитися з усіма охочими.
Історична подія, зафіксована на фото, відбулася 22 травня 1918 року в селі Царицинський Кут, яке нині має назву Приморське і належить до Степногірської громади Василівського району Запорізької області. Це був час справжнього тріумфу української зброї, коли після звільнення сучасного Запоріжжя від російських окупантів та успішного походу запорожців на Крим зустрілися галицькі січовики та наддніпрянські гайдамаки. На світлині можна побачити видатних постатей: Петра Болбочана, архикнязя Василя Вишиваного та Всеволода Петріва, які разом зі своїми побратимами святкували єднання за спільним столом просто неба.
Для нашої організації ця подія має особливу цінність, адже саме Всеукраїнське товариство «Просвіта» відіграло ключову роль у збереженні пам'яті про неї ще в минулому столітті. Як зазначають історики, вперше ця унікальна світлина була опублікована саме в Календарі «Просвіти» за 1926 рік. Тоді редактори підписали її як прийом дефіляди українського козацтва або пир гайдамаків у Царицинському Куті. Крім того, під час самого святкування в 1918 році, яке супроводжувалося військовим парадом, вражаючою джигітовкою кінноти та спільним обідом із місцевими селянами, була організована благодійна лотерея. Місцеві дівчата зібрали тоді п'ять тисяч карбованців, які цілеспрямовано передали на потреби місцевої української читальні «Просвіти». Це переконливо доводить, що традиції просвітництва і національного відродження були глибоко вкорінені на наших південних та східних теренах.
Сьогодні село Приморське, де століття тому лунали сальви на честь єднання Західної та Наддніпрянської України, на жаль, перебуває під російською окупацією і там фактично проходить лінія фронту. Однак повернення таких історичних артефактів із забуття нагадує нам про незламність українського духу. Василь Вишиваний згадував, що під час тієї поїздки особисто переконався у живості традицій українського козацтва серед місцевих селян, адже кожен там пишався своїм вільним козацьким родом і розповідав про дідів на Січі. Цей дух Великого Лугу залишається незламним і сьогодні.