ТЕМА ДНЯ. Втікачка олігархічної “еліти”
Георгій Філіпчук, Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка
Нині перед Україною постала реальна загроза війни з боку Росії. Низка країн Заходу надає нам реальну військову та фінансову допомогу, українське суспільство мобілізується для відсічі агресору. А що олігархи? Володарі землі, надр, банків, яхт та парламентських фракцій… Хіба вони хоча б якусь частину мільярдних статків, нажитих на мозолях українського народу, віддали на захист України . Ні! Вони в час небезпеки спішно разом зі своїм виплодом покинули Україну на чартерах, адже ніколи вона не була для них рідною. А їх капітали вже давно вивезені в офшори. Евакуювалися й опезежисти – носії ідей «руського міра», любителі путінізму. Правда, залишили тут свої телезомбоящики, якими продовжують дурити народ в окупованому ними ж інформаційному просторі. За цей умовно «збитковий» телебізнес вони триматимуться до останнього, бо добре обізнані з його призначенням. І про це треба не забувати ні на мить. Український народ мусить зробити так, щоб їхнє «повернення» ставало для них дедалі пекельнішим. Наступає відповідальна пора, коли, нарешті, треба позбутися в Україні олігархату, колаборанства, зрадництва й україноненависництва.
Саме цю внутрішню загрозу варто обговорювати політикам на різних рівнях. Бо дуже прикро впродовж двох днів спостерігати за окремими саморекламуючими «патріотами», які наввипередки кинулися захищати «теленаших» муравйовців від санкцій. Агов! Невже ще й досі не дійшло, що до таких ворожих телеіндустрій потрібно було застосувати санкції значно раніше, ще «позавчора». Тому таким захисникам слід дбати не про приватне та вузькопартійне, а про реальне зло, що загрожує національним інтересам. Будьмо свідомі, адже головним завданням чужинського олігархату – замінити Національну ідею «хлібоїдщиною», боячись, що українці, цінуючи найвище свободу, таки пересядуть одного разу з волів на локомотиви, а замість трембіт візьмуть рушниці (за Донцовим), щоби розмова зі здичавілими зайдами-глитаями стала зрозумілішою.Бо така позиція має формувати загальний фронт українського спротиву, торкаючись будь-якої чутливої національної теми – економіки, культури, мови, Церкви, освіти, армії, закордонного чи підневільного співвітчизника, влади, яка мусить завжди бути україноцентричною. Тому Україна (включно з окупованими територіями Донбасу та Кримом) має розглядатися кожним лише в контексті, що це українська земля і українці тут є її господарями. Не втрачаймо українське, не даймо висохнути жодному національному джерелу. Сьогодні нашою найнадійнішою зброєю є Шевченкове Слово. “Розкуйтеся, братайтеся”. У цьому єднанні знайдемо свою Правду, Силу й Перемогу! Слава Україні!
Джерело – Сторінка Георгій Філіпчук, Члена Центрального правління, першого заступника голови Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка