Новини Просвіти Архіви - Сторінка 14 з 18 - Січеславська Просвіта

Категорія: <span>Новини Просвіти</span>

Пилип Гоголь. Я бігтиму марафон за двох

Пилип Гоголь, 14 листопада, 2021 року на своїй сторінці у Facebook

Я бігтиму марафон за двох, по 15.5 км. за себе і Андрія Широкова (друга Сім’янина). 31 км. всього. Перед собою маю кілька цілей:
1. Привернути увагу до війни, де українські воїни ведуть боротьбу з Московицьким окупантом.

Андрій Широков
  1. Вшанувати пам’ять бійців, бо саме їх чин дозволив звільнити рідну землю, та закріпити рубежі протистояння, згадкою тому є багаточисельні пам’ятники на лінії зіткнення у Донеччині й Луганщині, з іменами наших лицарів.
  2. Й актуалізувати тему пам’яті тих, хто пильнував спокій, та порядок Дніпровських степів раніше, чини яких переняли сьогодні ми, це #кургани- вони є теж пам’ятками боротьби за право жити на цій землі, та нажаль вони руйнуються фермерами, та грабіжниками могил.
    Попри те, що я бігав раніше, та це були значно менші відстані, тому на таку дистанцію я заходжу вперше і без підготовки, й є ще один нюанс, це перенесена короновірусна хвороба, тому мої легені будуть нагадувати про себе весь маршрут, та воно того варто!
    Дистанція мого марафону проходтить на обох берегах річки Дніпро, з півночі від міста Підгородне, на південь до сурського кромлеха.
    Символічно, що цей марафон наділений згадкою про війну в Україні, й те що мене звати Пилип, бо грецький воїн, що приніс звістку в Афіни про перемогу греків над персами в битві при Марафоні співзвучно звали Фідіппід.

Січеславські просвітяни вшанували пам’ять повстанців, страчених сто років тому більшовиками

У Дніпрі вшанували пам’ять українських повстанців, розстріляних сто років тому більшовицькою владою.

7 вересня 2021 року у мітингу реквіємі взяли участь співробітники Південно-східного відділу Українського інституту національної пам’яті Ігор Кочергін та Станіслав Дуб. Радянські чекісти вчинили злочин наприкінці серпня — на початку вересня 1921 року. Співорганізатори заходи — Дніпровське товариство політв’язнів та репресованих і Січеславська Просвіта.

Отець Дмитро Поворотний

Отець Дмитро Поворотний відслужив панахиду за полеглими українськими повстанцями та за героями російсько-української війни, котрі загинули у серпні 2021 року.Станіслав Дуб: “Сто років тому, наприкінці серпня — початку вересня 1921 року, у нашому місті більшовики розстріляли 52 українських повстанців. Знищивши лідерів визвольного руху, окупанти отримали можливість продовжити політику “воєнного комунізму” у краї. Голод 1921-1923 років набув жахливих масштабів. Посилилися репресії щодо українців. Так утверджувалася радянська влада в Україні…” 

Іван Дремлюга, Голова Дніпровського товариства політв’язнів і репресованих та Регіональної комісії з реабілітації: “Навіть після остаточного захоплення України військами більшовицької РФ, українці не покидали надію на відновлення своєї державності і продовжували підпільну боротьбу. “Після створення загальної повстанської підпільної мережі повстанкоми мусили чекати наказу про одночасне підняття повстання на теренах усієї України. У цей же час з-за кордону мав піти у наступ генерал-хорунжий Юрко Тютюнник з військами Повстанської армії УНР, створеної з інтернованих українських військових. Загальноукраїнський антирадянський виступ спочатку планували на 1 травня, а потім перенесли на 1 червня 1921 року (згідно з даними чекістського звіту за 1920 – 1921 рр.). За іншими даними повстання планувалося на 10 травня, потім переносилося на 15 червня та інші дати.

Іван Дремлюга

Було дещо скориговано й загальну схему повстання, яку наприкінці квітня Юрко Тютюнник передав старшині для доручень по Катеринославщині Олександру Нестеренку, що приїздив до закордонного штабу. Схема була такою. Кожне село висувало в повстанком двох людей – так звані «сільські двійки», які знову ж таки висували«волосні трійки», а ті в свою чергу – утворювали «повітові п’ятірки». Губернські повстанкоми утворювалися з представників повітів (по одному з кожного повіту), а ті засновували далі обласні (розробниками плану Україну було поділено на 10 областей. – Авт.). Обласні повстанкоми мали підтримувати зв’язок з Цупкомом, до якого повинні були надходити усі директиви від Уряду УНР через командувача повстанської армії Юрка Тютюнника”. (за описом Володимира Стацюка). На жаль, більшовицька агентура зуміла перехопити план всеукраїнського повстання. Було заарештовано близько 1200 осіб. Понад 180 повстанців було жорстоко покарано. Зокрема, Катеринославським Губчека 7 вересня 1921 року було страчено 52 повстанці, в т.ч. 9 жінок. Їхні тіла скидали в Жандармську балку на околиці міста (тепер балка Довга поблизу парку ім. Гагаріна). Громадськість Дніпра-Січеслава з нагоди цієї сумної дати 7.09.2021року вшанували загиблих борців за українську державність. Захід відбувся на Соборній площі біля пам’ятного козацького Хреста.”

Валентина Недвига, Січеславська Просвіта: “Дуже вдячна всім, хто знайшов час і можливість прийти. Мусимо пам’ятати. Бо історія це не те, що минуло. Історія – це те, що завжди. Хто її не знає або забуває , приречений проходити її уроки знову і знову. Перефразовуючи вислів Грушевського, який казав, що біда України в тому, що нею керують люди, яким вона непотрібна, додам, що біда України ще й у тім, що вона не карає своїх катів, ворогів, кривдників. Розумію, події сторічної давнини, прямих її мучителів, звісно, вже немає. Але! Залишились їхні невговкані послідовники, як окремі особини, так і цілі держави… А непокаране зло, як відомо, повертається. Знову біснуватий “руssкій мір” вдерся в нашу хату і намагається задушити українців у своїх брудних кривавих лапах. А допомагають йому місцеві холуї, колаборанти, манкурти і нащадки завезеної москвинської гопоти, писки яких “красуються” по всьому місту проголошуючи, що тут “іхняя зємля” тепер виявляється! Допоки Україна не каратиме за злочини, доти й будемо як гості “на нашій не своїй землі”. Гуртуймося, робімо належні правильні висновки і даваймо відсіч різноштибним зайдам! Не плачем, а мечем здобувається свобода і самостійність. Слава Нації!!!”

Свято Дня міста Дніпро в колі друзів

У суботу, 11 вересня, у Дніпрі святкували 245-у річницю з дня заснування нашого міста.

На площі Героїв Майдану відбувся співочий фестиваль «Битва хорів». Цього року захід зібрав 36 колективів музичних шкіл, закладів позашкільної освіти та інших творчих гуртків Дніпра.

За повідомленням прес-служби міської ради Дніпра, фінальну пісню про Дніпро «Місто Дніпро» місцевої авторки Наталії Миронової заспівали тисяча учасників.

На Січеславській Набережній відбувся всеукраїнський фестиваль духових оркестрів Dnipro Spirit of orchestras. У ньому взяли участь 22 колективи, зокрема й оркестри музичних шкіл, коледжів, а також військовий оркестр оперативного командування «Схід».

На фестиваль з Одеси, зокрема, приїхав оркестр Військово-Морських Сил ЗСУ.

Через проведення різноманітних святкових і урочистих заходів майже весь центр міста перетворили на зручну пішохідну зону.

На головному проспекті міста – проспекті Яворницького –  відбувся вже  традиційний артфестиваль «Мистецький квартал». Він зайняв територію декількох кварталів – від вулиці Фабра до вулиці Короленка.

Свою цікаву творчість презентували багаточисельні майстри народного мистецтва з усіх куточків Січеславщини. Відбулися коротенькі майстер-класи, публічні обговорення, дотепні конкурси. Тішили око своїми яскравими картинами юні живописці.

Костянтин Дуб та Микола Чабан, автограф-сесія для читачів.

     Також на «Мистецькому кварталі» були вельми помітні секції Національної Спілки Письменників України, які представляли місцеві творчі люди пера і музи. Біля них завжди був ажіотаж: багато хто з дніпрян прагнув придбати ту чи іншу книжечку з автографом автора чи просто заснімкуватися з відомими на весь край людьми.

Міська організація «Просвіта» безпосередньо брала участь у святових заходах разом з НСПУ у «Мистецькому кварталі», бо чи не кожен відомий письменник, поет, дослідник з Дніпра є членом цієї поважної і авторитетної організації: улюблене подружжя всього міста – Борис і Людмила Ковтанюки, Микола Чабан, Костянтин Дуб і багато інших.

Жваве спілкування, святковий настрій, обмін думками і планами поміж творчими людьми, координація навколо «Просвіти» – все це надавало імпульсу до гарного настрою і щирих усмішок.

Сергій Тютюнник, голова «Просвіти»:

Микола Чабан та Сергій Тютюнник

Відверто кажучи, то ми дуже задоволені, як тут все організовано і влаштовано. Маємо за честь представляти нашу «Просвіту» на святі Дня міста посеред прекрасних людей, які так радісно і щиро реагують на прапорець «Просвіти» – одразу підходять, вітають, тиснуть руку, бажають, пропонують, вимагають, радять! Це тішить, бо означає, що творча інтелігенція не є байдужою і готова до певного гуртування і обговорення наших просвітянських ініціятив, які ми доносимо до дніпрян.

Придбали до нашої бібліотеки видатні книги нашого просвітянина, якого шанує вся Україна за його праці і дослідження, Миколи Чабана, окреслили форми співпраці з доктором філософії НТУ «Дніпровська політехніка» Оленою Петрівною Годенко-Наконечною, продовжуємо комунікації з НСПУ і її головою в Дніпрі паном Фіделем Сухонісом.

Свято вдалося! Дякую усім причетним за організацію.

А місто продовжувало гуляти, відпочивати, святкувати – ще чекали святкові заходи, концерти, світлові шоу, які відбулися увечорі.