Категорія: <span>Новини Просвіти</span>

1. Науково-дослідний інститут кукурудзи; 2. Інститут чорної металургії; 3. Музичне училище; 4. Конструкторське бюро «Південне»; 5. Виробниче об’єднання «Південний машинобудівний завод»; 6. Виробниче об’єднання «Дніпровський машинобудівний завод»; 7. Конструкторське бюро «Дніпровське»; 8. Спілка письменників України; 9. Орендне підприємство «Дніпрежитлоремпроект»; 10. Хіміко-механічний коледж; 11. Завод «Полімермаш»; 12. Проектний інститут «Дніпродіпрошахт»; 13. Механіко-металургійний коледж; 14. Інститут геотехнічної механіки АН України; 15. Медичний інститут; 16. Гірничий інститут; 17. Дніпропетровський інститут інженерів транспорту; 18. Дніпропетровський інженерно-будівельний інститут; 19. Історичний музей ім. Д. І. Яворницького; 20. Виробниче об’єднання «Комбайновий завод»; 21. Обласна організація Спілки офіцерів; 22. Народний хор «Просвіта» Університету; 23. Хор духовної музики. ім. Ромена Роллана Палацу залізничників; 24. Хор колгоспу ім. Калініна Новомосковського району; 25. Полк національної гвардії; 26. Дитячий фольклорний колектив Дніпропетровської дитячої музичної школи № 18; 27. Колектив обласного військкомату; 28. Дніпропетровське виробниче об’єднання «Дніпрянка». Голова обласного Товариства «Просвіта»B. I. Заремба

Запорізький цвинтар у місті Дніпрі дехто називає некрополем №1. Сюди й пролягли стежки останньої нашої осінньої екскурсії.

Осінній день, осінній день, осінній!

О синій день, о синій день, о синій!

Осанна осені, о сум! Осанна.

Невже це осінь, осінь, о! – та сама.

Якщо когось злякала осіння погода, то нам вона здалася цілком задовільною. Було і тепло, і часом сонячно. Крім того, дерева скинули листя. І це вельми помічне при огляданні надгробків, які зазвичай потопають в затінку дерев. Минулого разу один з екскурсантів мене запитав:-А ви знаєте різницю поміж цвинтарем і кладовищем? Я не знав. Тепер знаю і ви відтепер знатимете. Пошлемося на класика, до речі, нашого земляка (володів з братом землями доокола Юр”ївки): “Умираючи, пан звелів, щоб його поховали не на цвинтарі біля церкви, а на кладовищі. (Олекса Стороженко). Виходить, Запорізьке було спершу кладовище. А тепер має церковцю й стало цвинтарем? Розпочали огляд від меморіалу жертвам нацизму, страченим у СШ №9, густо обліпленого похованнями останньої чверті століття. Звертали увагу на феномен цвинтаря як саду скульптур – бюстів, барельєфів etc. Нині він обзавівся навіть кінною скульптурою! За найприблизнішими підрахунками на цвинтарі на Запорізькому шосе нарахували ми близько півсотні скульптурних творів десятка авторів – й не лише січеславських. Одна зі скульптур належить авторові … пам”ятника Леніну у Копенгагені. Чули про такий? Отож…(Можливо, тому що Копенгаген любить казкарів – до пам’ятника Гансу Крістіану Андерсену додався й Ілліч). Звісно, в центрі нашої уваги – головна алея. Окрім того, обабіч неї розшукали й надгробки довоєнного часу й навіть кілька дореволюційних. Що виглядає неймовірним. Бо цей цвинтар існує десь від 1958-го. То де ж тут взялися надгробки початку ХХ ст.? Останні використовувалися двічі – до революції і коли анулювали кладовище на розвилці, дехто скористався безхазяйним матеріалом для повторного увічнення своїх родаків. Оскільки й після того проминуло багато часу, на тих повторних пам’ятниках нині посипалися новітні таблички і проступили тексти старих… Як Вам такі подорожі крізь товщу часу?.. Звісно, той хто не розуміє, що корисного можна відкрити на старих алеях, того марно переконувати. А той, хто прагнув дізнатися щось нового про наших славних краян, збагатився інформацією. Хоч як говорить приказка, “Не можна вмістити весь сир в один вареник” (почуте від колеги-краєзнавця!). Дещо лишилося на потім. Цвинтар – це сум. Здебільшого. В керамічному глечику – кілька засохлих ромашок. Екібана від літа, довершена і проста. (Мар’яна Савка) Але в Румунії є так зване “веселе кладовище”. Наш чудовий поет Віктор Корж, якого поховано на Запорізькому цвинтарі, за життя написав дружні … епітафії на живих колег. Не оминув і себе (далі – цитата з пам’яті): “Сказала теща мені віще: “Твоє майбутнє на кладовищі. “З цим важко сперечатися – за тещею останнє слово.

Микола Чабан

Книжки Миколи Чабана можна замовити у Січеславскій Просвіті

Анонси екскурсій у телеграм каналі Січеславської Просвіти https://t.me/PROSVITADNIPRO

Відмінною рисою є те, що всі роботи виконані українськими митцями після 24 лютого 2022 року – після початку повномасштабного вторгнення.

У експозиції представлено більше 200 робіт 32 українських художників. Це наразі є найбільша виставка-рефлексія на трагічні події, що тривають в Україні.

Назва виставки – «Україна. Під іншим небом» – навіяна відео “Sky. Invasion” Данила Ревковського і Андрія Рачинського. Це серія хаотично змонтованих відео українського неба у воєнний час під звуки зашифрованих повідомлень.

Деякі з робіт, представлених на виставці, прямо показують звірства агресора проти мирного населення нашої країни. Деякі – це переосмислення художниками нової реальності. Емоції від тих чи інших подій.

Для мене всі ці роботи у експозиції – ще одна можливість достукатися до міжнародної спільноти, до усього світу. Це не так крик про допомогу, як заклик підтримати нас, адже ми сильні. Дуже сильні. Ми відчайдушно боремося і віримо в перемогу.

Виставку можна відвідати в центрі сучасної культури «Уяздовський замок» у Варшаві до 12 березня 2023 року. Фото – Ірина Годованець