Січеславська Просвіта, автор у Січеславська Просвіта - Сторінка 23 з 34

Автор: <span>Січеславська Просвіта</span>

Анонс Всеукраїнського круглого столу на тему: «Геноцид українців у ХХ столітті»

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

Історико-філософський факультет,

кафедра історії України, етнології та краєзнавства

Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка

Національний музей Голодомору-геноциду

Інститут дослідження Голодомору Національного музею Голодомору-геноциду

Центр дослідження геноциду українського народу Інституту історії України НАН України

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

кафедра історії світового українства

Національна спілка краєзнавців України

26 листопада 2021 р.

Проводять Всеукраїнський круглий стіл на тему:

 «Геноцид українців у ХХ столітті»

з нагоди вшанування пам’яті жертв трагедій: до 100-х роковин Голодомору 1921-1923 рр., Голодомору-геноциду 1932-1933 рр. та 75-х роковин Голодомору 1946-1947 рр., організованих російським і радянським комуністичними режимами

Захід відбудеться у змішаному форматі онлайн та офлайн.

Офлайн у центральному корпусі НПУ імені М.П. Драгоманова,

вул. М.Пирогова 9, ауд. 231 об 11:00 год.

Онлайн за посиланням у застосунку  Zoom.

Ідентифікатор конференції: 857 1601 2797         Код доступу: 430129

Програма

  1. Передумови і причини масового винищення комуністичним режимом української нації голодом у ХХ ст.
  2. Головні організатори і виконавці Голодоморів-геноциду української нації.
  3. Суспільно-політичні, соціально-психологічні та демографічні наслідки Голодоморів для українців.
  4. Відродження історичної пам’яті про злочини російського та радянського комуністичних режимів – вагомий чинник розбудови Української державності.

Вступне слово:

Віктора Андрущенка – доктора філософських наук, професора, академіка НАПН України, член-кореспондента НАН України, ректора Національного педагогічного університету ім. Михайла Драгоманова

Григорія Торбіна – доктора фізико-математичних наук, професора, проректора з наукової роботи Національного педагогічного університету ім. Михайла Драгоманова

Володимира Савельєва – організатора наукового заходу, доктора історичних наук, професора, декана Історико-філософського факультету Національного педагогічного університету ім. Михайла Драгоманова

Участь у науковому заході беруть:

Віктор Ющенко – Президент України 2005-2010 рр.

Павло Мовчан – український політичний та громадський діяч, поет, голова ВУТ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка

Георгій Філіпчук – академік НАПН України, заступник голови ВУТ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка

Володимир Василенко – доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України, Надзвичайний і Повноважний Посол України

Василь Марочко – керівник Центру досліджень геноциду українського народу, доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України

Володимир Сергійчук – директор ГО «Міжнародна асоціація дослідників Голодомору-геноциду», доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії світового українства Київського національного університету ім. Тараса Шевченка

Митрополит Епіфаній – Митрополит Київський і всієї України, Предстоятель Православної Церкви України

Блаженніший Святослав – Верховний Архієпископ Києво-Галицький, Отець і Глава Української православної Церкви

Олеся Стасюк – генеральний директор Національного музею Голодомору-геноциду, кандидат історичних наук, Заслужений працівник культури України

Світлана Маркова – директор Інституту досліджень Голодомору Національного музею Голодомору-геноциду, доктор історичних наук

Микола Герасименко – Заслужений юрист України, генерал-лейтенант СБУ, член Вченої ради філіалу «Інститут досліджень Голодомору» Національного музею Голодомору-геноциду

Петро Чернега – доктор історичних наук, професор кафедри історії, етнології та краєзнавства України Національного педагогічного університету ім. Михайла Драгоманова «Народовбивство Голодомором задля поневолення України»

Тетяна Мелещенко – кандидат історичних наук, доцент, заступник декана Історико-філософського факультету Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова «Політика зарубіжних країн щодо комуністичного режиму СРСР в роки Голодоморів»

Богдан Андрусишин – доктор історичних наук, професор, проректор Національного педагогічного університету ім. Михайла Драгоманова «Допомога населення західноукраїнських земель голодуючим»

Володимир Скляр – доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри українознавства, культурології та історії науки Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» «Демографічні наслідки Голодоморів в Україні, організованих комуністичним режимом»

Володимир Лущай – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії, етнології та краєзнавства України Національного педагогічного університету ім. Михайла Драгоманова «Вирішальна роль міжнародних благодійних організацій у порятунку голодуючого населення України»

Ірина Батюк – асистент кафедри історії, етнології та краєзнавства України Національного педагогічного університету ім. Михайла Драгоманова «Деформація та руйнація етнічних стереотипів і установок щодо виховання дітей у роки Голодоморів в Україні»

З повагою, Організаційний комітет!

День Гідності та Свободи. Вічність була ближче за рідну домівку…

Сьогодні в Січеславській «Просвіті» просвітяни і активна молодь міста згадували і нагадували про буремні події Революції Гідності 2013-2014рр, які відбувалися, як в Дніпрі, так і в Україні.
Прагнення бути українцями «за духом і тілом», а не лише громадянами України «за паспортом», віра, що ми «козацького роду», а не частка «Юга Росії», розуміння і усвідомлення, що на цій землі «…тут господар українець» – все це було фундаментом Зриву наприкінці 2013 року! Людей дістала донецька банда своєю зухвалістю, брехнею, українофобією, москвофілією. Майдан був реакцією на дії антиукраїнської влади, антиукраїнських сил від здорових і сильних людей, яких були мільйони, що в один голос в різних містах України вигукнули безапеляційним, нетолерантним: «Зека – геть!»
«Запах шин і блиск очей однодумців, димові шашки і крики Беркута, биття сердець і горіння автівок, темні ночі і важкі дні: під дощем, під кийками, за мороза і крові – все це Майдан! Де билися Люди зі звірями в погонах; де найбільше цінувалося життя побратима чи посестри, а не своє особисте; де стріляли в замерзлих повстанців, які керувалися гарячим українським серцем і волею, а не холодним розумом комфорту; де Вічність була ближче за рідну домівку…», – так згадує ті події учасник Майданів у Києві і Дніпрі, просвітянин, свободівець Максим Дорофєєв.

Максим Дорофєєв

Просвітянин Андрій Куліш: “Обидва наші Майдани – це великий сплеск національного духу, єднання нації в єдиному пориві навколо спільної мети.
Чи був Майдан потрібен? Чи вірно ми вчинили? Чи варто було все тих зусиль і втрат?
Так, однозначно варто! Ми були абсолютно праві!
Глибина державної кризи, величина загроза незалежності і всеохоплююче беззаконня влади не залишили Нам вибору!
Тільки рішучий протест і радикальні дії мільйонів змогли відтягнути Україну від краю прірви.
Майдан був необхідний, він безповоротно змінив країну, допоміг скинути окови і витягнути країну з московського ярма.
Проте Майдан хоч і значний, але лиш один з багатьох актів державотворення. Тож боротьба триває…”

Андрій Куліш

Юнаки і юначки, що належать до Молодіжного Клубу Січеславської «Просвіти» підготували до перегляду документальний фільм про Революцію Гідності, який висвітлив основні моменти тих подій – подій, що стали початком пробудження Нації від летаргічного сну пострадянської України.
«Дуже приємно, що саме молоді належала ініціятива зробити захід про Майдан 2013-2014рр. в «Просвіті». Це свідчить, що вже ніколи молоді українці не будуть рабами, що вони цінують і шанують подвиг майданівців, Небесної Сотні, які вказали національний шлях розвитку України! Україна має свої традиції, коріння і безумовно заслуговує, щоби мати свою національну державу, якою будуть керувати українці: люди, які апріорі мають не лише право, а й обов’язок вести Україну до процвітання! Досвід Майдану, чесність і справжність Майдану доводить нам, що Нація готова битися, коли мова йде про Гідність, Честь, Правду! Ми «Просвіта» Дніпра готові продовжувати Революцію Гідности до Української Перемоги! Слава Україні!», – зазначив голова Січеславської «Просвіти» Сергій Тютюнник.
Всіх причетних до українства зі святом Свободи і Гідності! Переможемо!

Мистецький клуб Січеславської Просвіти провів черговий майстер-клас з вишивки

В рамках Мистецького клубу Січеславської Просвіти, майстерня студія “Ясниця” провела другу зустріч з навчання українській народній вишивці. Очільниця майстерні пані Поліна Лебедь – народний майстер України.

Всі ви мабуть знаєте, що 2021 рік ювілейний 150 років з дня народження Лесі Українки. Та сьогодні пропоную поговорити і згадати про молодшу сестру Лесі, Ольгу Косач-Кривинюк (26 травня 1877 Звягель Волинська губернія -11 листопада 1945 Авгсбург) – збирача народних узорів на Катеринославщині. Минулого тижня 11 листопада були роковини Ольги Косач-Кривинюк. Ольга зібрала і відтворила цілу колекцію зразків вишивок Катеринославщини, яка зберігається в Колодяжненському музеї Лесі Українки.

Навіть з родинних фото видно, що родина була не байдужою до традиційного вбрання. Подивіться на фото родини всім своїм вбранням вони доводили свою причетність до справжньої української інтелігенції з малечку вбиралися в традиційний народний одяг.

На світлині 1889 р. Леся з братом Михайлом та подругою Маргаритою Комаровою тримають рушник, що разом вишивали на могилу Тараса Шевченка (тепер цей рушник зберігається в Національному музеї Шевченка).

Як же Ольга потрапила на Катеринославщину. Закінчивши вищі жіночі медичні курси в Петербурзі вона живе в Празі з чоловіком ,Ольга мріяла впровадити медицину на селі, про це писала в листах Леся. Після повернення в Україну 1906році на Волині вона не могла працювати лікарем бо належала з чоловіком до «політично неблагонадійних». Та її мати маючи дружні стосунки з Д.І. Яворницьким (до речі 6листопада було 166років з дня народження) просить його посприяти влаштуванню дочки, при цьому вона передала багато книг і благодійний внесок на Просвіту в Дніпрі членом якої був Дмитро Іванович. І от з 1910 року Ольга працює земським патронажним лікарем для дітей-сиріт у Лоцманській Кам’янці біля Катеринослава. Крім лікарської справи займається літературою, під псевдо Олеся Зірка. Ольга відкриває тут ткацьку майстерню і організувала вишивальний гурток. Під час своїх поїздок по навколишнім селам зокрема Новомосковського повіту, підбираючи сільські родини для дітей-сиріт, вона водночас займалася збиранням та відтворенням традиційних узорів. Частина цих узорів стали основою видання «Українські народні узори з Київщини, Полтавщини і Катеринославщини. Випуск Вирізування і настилування» 1928р.

А зараз з вашого дозволу зачитаю, що думала мати Ольги 100 років тому про народну традиційну вишивку, якою ми з вами займаємось, піддавала критиці зміни в традиційному вишиванні того часу. Ось що вона писала: український стиль «він в народному шитті починає псуватись замість узорів давнього повздержного – з тими геометричними візерунками або стилізованими квітами і гілечками – часто можна побачити на рукавах страшну лапанину, якісь неможливі рози та лапате листя, або якесь там страшне зуб’я, птахи і все те ріже очі, робить з рукава або попередиці шматок якогось московського ситцю самого безглуздого смаку. Ці узори запозичують з московських журналів, які не мають ніякого розуміння про наш народний орнамент та не має й власного смаку теж. Узори потрібно черпати з чистого джерела народної творчості української. ВВАЖАЛА за потрібне відродити давнє українське шиття «настилання» та «вирізування» яке почало було занепадати. Олена Пчілка видала перший в Україні альбом «Український орнамент» займалась волинською етнографією. Свою любов до вишивки передала дочці Ользі.

Тож дівчата, як бачите не лише тепер хвилюються про забуття істинно української орнаментики, а й 100 років тому вже були занепокоєнні нав’язуванням нетрадиційних узорів. Та можна з впевненістю сказати, що мистецтво це збережене і продовжує жити, наше завдання сприяти цьому , відроджуючи і поширюючи традиційну вишивку!

І пропоную наступну нашу зустріч присвятити улюбленим технікам Олени Пчілки вирізуванню і настилуванню;))

Ольга Шамлова, Січеславська Просвіта, 20 листопада 2021 року.

Анонси у телеграм каналі: https://t.me/PROSVITADNIPRO